Тиврівська Районна Державна Адміністрація
Тиврівський район, Вінницька область

Інтерв'ю голови Вінницької облдержадміністрації Валерія Коровія газеті "33 КАНАЛ"

Переглядів: 38

«Ми на початку великого шляху, який повинна пройти Україна, щоб стати модерновою, європейською державою»

Останніми роками найбільше державне свято – День Незалежності – для мільйонів українців стало особливим: із осмисленим змістом, сучасним наповненням і великими очікуваннями. Після більш ніж двох десятиліть безвекторних політичних коливань і пошуку власного шляху, сьогодні Україна  наздоганяє згаяне, повністю перезавантажуючи управлінську систему, економічний уклад та підходи до формування гуманітарної політики.  

Як трансформується держава, які зміни відбуваються на регіональному рівні і з чим входить Вінниччина у новий рік української незалежності – у нашій розмові з головою обласної державної адміністрації Валерієм Коровієм.

- Валерію Вікторовичу, у цьому році відзначаємо вже 27-у річницю незалежності України. Що особисто для Вас означає це свято?

- Для мене, як і, переконаний, для кожної людини, яка любить власну землю, любить українську мову, щиро вірить в майбутнє своєї держави, - це свято великої гордості, усвідомлення власної причетності до долі країни і великого прагнення зробити все для того, щоби в майбутньому наші діти і онуки пишались нами.

- Як за цей період змінилася Вінницька область?

- Вінниччина пройшла надзвичайно складний процес трансформації та оновлення. Область дуже багато втратила в 90-ті роки, коли група чинників вкрай негативно впливала на подолання кризових явищ. Це, по-перше, рудименти командно-адміністративного управління, які перейшли з партійної системи і сильно гальмували процес трансформації економіки та соціальної сфери. А по-друге – відсутність єдності і культури політичної боротьби, які ще більше посилили наявні кризові явища.

Тільки на початку 2000-х років стали помітними перші процеси економічного відродження та з’явились перші точки економічного зростання.

З надзвичайно великими викликами ми зіштовхнулися на початку 2014?го. Війна на Сході, погіршення криміногенної ситуації та фінансова криза наріжним каменем пройшлися по всьому комплексу проблем, накопичених за попередні роки.

Завдяки Уряду Володимира Гройсмана, як і решта регіонів України, область ввійшла в реформу децентралізації. Але що ми мали до цього? - посилення глибоких структурних диспропорцій на фоні зростаючого популізму та небажання політичних еліт робити реальні кроки по вирішенню назрілих проблем.

Лиш декілька цифр. З 1991 року по 2014 рік населення Вінницької області скоротилося з 1 млн. 900 тисяч до 1 млн. 600 тисяч осіб, причому зменшення в абсолютному вимірі відбулося за рахунок сільського населення. Кількість дітей шкільного віку скоротилася із 240 тисяч до 160 тисяч. Це при тому, що діюча бюджетна сфера абсолютно не була адаптована до нових умов, що, відповідно, зумовило вкрай неефективний рівень надання бюджетних послуг.

Ми також зіткнулися із необхідністю докорінної трансформації економічного укладу, пошуку нових ринків збуту аграрної продукції, залучення інвестицій в переробну галузь.

І на сьогодні можемо ствердно говорити: за останні чотири роки ми пройшли такий шлях, результати якого значно перевищують все, що було зроблено упродовж попередніх 23 років.

Аграрний бізнес з депресивного став найбільш динамічним фактором економічного зростання в регіоні. Завдяки політиці Уряду, господарники отримали реальні можливості експорту продукції. В область залучено цілу низку потужних інвестиційних ресурсів, почали відбуватися кардинальні зміни на ринку праці, а посилення конкуренції, у свою чергу, істотно підвищило рівень реальної заробітної плати. Внаслідок бюджетної децентралізації доходи місцевих бюджетів протягом 3 років зросли з 3 до 9 млрд. гривень по загальному фонду. Бюджети розвитку за цей період збільшились із 400 млн. до 2,1 млрд. гривень.

Розпочався реальний процес реформування первинної ланки галузі охорони здоров’я, стартувала реформа української школи.

Ми пройшли важкий шлях. Все дуже непросто, і попереду багато викликів. Але ми рухаємося вперед, бачимо позитивні результати цього руху і з оптимізмом дивимося в завтрашній день.

- Останніми роками область демонструє одні з кращих результатів економічного розвитку за низкою показників. Як вдається утримувати високу планку? Які нові проекти побачимо в дії найближчим часом?

- Для мене принципово важливими є минулорічні рейтинги USАID, згідно з якими Вінницьку область визнано лідером в Україні за рівнем ділової активності. А все дуже просто: основне завдання влади, в тому числі регіональної, в умовах ринкової системи господарювання - формувати сприятливе середовище для бізнесу, інтелігенції, креативної економіки, творчої еліти. І саме це є першопричиною того, чому Вінницька область сьогодні позитивно відрізняється від інших територій України.

Ми виходимо з тієї позиції, що в умовах нового економічного укладу  необхідно формувати ефективне конкурентне середовище. Тільки це буде створювати передумови для успішного господарювання, якості надання послуг, виплати високих заробітних плат та залучення інвестицій. Дуже важливо, щоб бізнес це бачив і відчував, тоді він буде й інвестувати в реалізацію проектів.

Уже найближчим часом, на початку вересня, у Вінниці офіційно відкриється одне з найбільших підприємств в Європі з виробництва холодильного обладнання компанії UBC-group. Повна реалізація проекту дасть можливість створити 2,5 тисячі нових робочих місць.

До кінця поточного року на виробничих потужностях колишнього «45-го заводу» ще майже тисячу нових робочих місць додатково створить компанія Delphi. В Тульчинському районі розпочне роботу найбільший біогазовий комплекс сумарною потужністю до 10 МВт. Спільно з Вінницькою міською радою обласна  державна адміністрація підписала меморандум з компанією HEAD щодо будівництва суперсучасного заводу з виробництва спортивного інвентарю. Крім того, сьогодні ми завершуємо декілька перемовин по впровадженню нових інвестиційних проектів, які будуть закладати підвалини подальшого економічного розвитку окремих територій Вінницької області на 20-30 років вперед.

- Два мільйони тонн зерна Вінниччина вже зібрала. Які Ваші прогнози на врожай 2018-го? Які загалом перспективи розвитку агропромислового комплексу регіону можете окреслити?

- Аграрний бізнес сьогодні є локомотивом економічного зростання. Враховуючи чудові види на урожай кукурудзи, ми очікуємо валовий збір зерна у 2018 році в межах 5,5 млн. тонн. Це вже третій рік поспіль буде найкращий показник в Україні.

Окрім того, Вінницька область є беззаперечним лідером по виробництву молока, м’яса, яблук. Але найголовніше: сьогодні регіон є лідером за динамікою зростання заробітних плат в сільському господарстві та обсягами виплати орендної плати власникам земельних паїв. Так, лише в минулому році власникам паїв, за нашими підрахунками, сплачено 3,7 млрд. гривень.

Аграрний сектор має величезний потенціал для свого розвитку. Ми це бачимо по техніці, яка працює на полях, по конкуренції за право оренди земельного паю. Але бачимо й проблеми – насамперед недосконале земельне законодавство. І тому подальший розвиток аграрного бізнесу значно мірою залежатиме від того, чи буде в Верховній Раді України досягнуто консенсусу стосовно впровадження в дію Закону України «Про обіг землі». Тут потрібно чітко розуміти: у випадку впровадження цього закону, капіталізація аграрного бізнесу в Вінницькій області, тобто те, що реально можна було б побачити в балансі підприємств, складе не менше 100 млрд. гривень. А це надпотужний потенціал розвитку.

- З 1 вересня в навчальних закладах стартує «Нова українська школа». Що принципово нового пропонує ця реформа?

- Ця реформа має надзвичайно важливе практичне значення. На превеликий жаль, школа в Україні стала заручником популізму, політиканства та відсутності бажання бачити реальні проблеми. Діти стали інструментом для існування малокомплектних шкіл та виплати учителям заробітних плат, тоді як саме освітні заклади та педагогічний колектив мають слугувати знаряддям для надання якісної, конкурентної освіти.

На сьогодні ми маємо справу з різким погіршенням якості освітянських послуг, особливо в сільській місцевості. А відтак наші діти, які проживають у селі, менш конкурентні - як при вступі у вищі навчальні заклади, так і в подальшому дорослому житті.

Перший етап реформи спрямований на початкову школу. В нас є 1079 перших класів, і завдання, яке стоїть перед місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, - зробити все належне для того, щоб ці класи між собою не відрізнялися: чи то у Вінниці, Шаргороді, Капустянах, чи в невеликому селищі в Піщанському районі. З цією метою ми спрямували 45 млн. гривень державної дотації на створення належних типових умов в навчальних аудиторіях, 17 млн. гривень - на навчання понад 1,5 тисячі вчителів перших класів.

Наступний етап буде торкатись проблематики формування опорних шкіл, підвищення якості навчання та підготовки випускників до зовнішнього незалежного оцінювання.

- Якщо освітяни лише готуються до змін, то в системі охорони здоров’я реформа уже в дії. Чи можемо говорити про перші результати, «перші ластівки» цієї реформи? Яка загалом ситуація по області?

- Ми переживаємо найбільш відповідальний період реформування галузі охорони здоров’я з початку 90-х років. Мова йде сьогодні про реформування первинної ланки, і базовим елементом реформи є зміна філософії і напрямків фінансування: відхід від принципу «фінансуємо заклад» до «гроші ходять за людиною».

У цьому напрямку ми провели колосальну роботу. І я з великим захопленням бачу сьогодні ці зміни. Ви тільки вдумайтесь: 151 сімейний лікар вже за підсумками липня отримує заробітну плату від 11 до 16 тисяч гривень. 95 лікарів – від 15 до 18 тисяч гривень. А 6 лікарям у Ямпільському районі нараховано заробітну плату у розмірі від 18 до 22 тисяч гривень. Вдвічі зросла заробітна плата і в середнього медичного персоналу: понад 330 медсестер мають нарахування від 6 до 11 тисяч гривень. Це в таких районах як Ямпільський, Жмеринський, Іллінецький, у місті Вінниця.

Але, на жаль, цього не можна сказати, наприклад, про Шаргородський  або Вінницький райони. Чому так сталося? Думаю, що це питання до місцевих рад, які повинні тепер дати відповідь, чому затягували процес реформування лікарень в некомерційні підприємства та реєстрацію їх в Національній службі здоров’я.

Вже другий рік поспіль однією з найбільших культурних подій регіону є OPERAFEST-TULCHYN. Чим запам’ятався цьогорічний фестиваль?

- За моїм переконанням, це знакова подія в мистецькому житті Вінницької області. Я називаю цей фестиваль подільським культурним «айфоном»: у правильному місці, в правильний час, коли в суспільстві є величезний запит на добро, творчість, щирість, знайшлася креативна команда, яка втілила в життя цей проект. І в комплексі це дало надзвичайно потужний ефект для розвитку культури і безпосередньо громади міста Тульчин.

Те велике піднесення, позитивні емоції та щасливі очі тульчинців під час підготовки до фестивалю надзвичайно надихають. І дуже приємно усвідомлювати, що рушієм тут стало саме мистецтво.

- Вінниччина досить активно працює в рамках Урядової програми з будівництва та ремонту доріг. Що вже зроблено? Які плани на найближчу перспективу?

- Завдяки надзвичайно конструктивній роботі з Кабінетом Міністрів України, в поточному році на дорожню галузь Вінницької області виділено 2,4 млрд. гривень. Для порівняння, ще два роки тому ця сума складала всього лиш 400 млн. гривень.

У цьому році буде повністю завершено ремонт дороги в напрямку Хмельницької області та майже виконано комплекс робіт до кордону із Житомирщиною. Ми також почали рух по М-12 в сторону Немирова і Гайсина з виходом на Черкаську область. Для того, щоб завершити цей напрямок, нам потрібно ще майже 2,5 млрд. гривень, і ми розраховуємо в наступному році повністю здійснити ремонт цієї дороги.

Разом з тим, ми вперше залучили 630 млн. гривень на ремонт державних доріг місцевого значення. На перший погляд, це крапля в морі, тому що у нас 7,5 тисяч кілометрів таких доріг. Проте, це перший крок, який дає можливість формувати інструменти роботи з такими автошляхами. Ці дороги передані на рівень обласної державної адміністрації, і ми на сьогодні формуємо нову організаційну структуру та механізми, які б давали можливість практично підійти до вирішення цієї проблематики в найближчі роки.

Але ми також маємо розуміти: для того, щоб будувати дороги, окрім пошуку джерел фінансування, потрібно мати матеріальні та трудові ресурси. Це означає, що ми повинні посилювати конкурентне середовище шляхом збільшення кількості компаній, які продукують сировину, виробляють асфальт, можуть забезпечити якість, швидкість та ефективність виконаних робіт. На жаль, протягом останніх 3 місяців ми бачимо, що деякі гравці на цьому ринку прагнуть шляхом маніпуляцій, запуску «фейкових» новин обмежити конкуренцію. Але наша позиція тут принципова: ефективність того чи іншого підприємства може показати лише ринок, і ми все будемо робити, щоб зменшити бар’єри входу на цей ринок, збільшувати інвестиції та посилювати конкурентне середовище.

- Минулого року область пройшла серйозне випробування вибухами на військових складах поблизу Калинівки. Чи вже завершено комплекс заходів з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації? Чи внесла ця подія корективи в загальну систему організації територіальної оборони?

- Це був надзвичайно серйозний виклик. І за його наслідками проведено колосальну роботу. Лише пластикових вікон було придбано 4,5 тисячі. Використано 35 млн. гривень коштів державного бюджету, більше 10 млн. гривень коштів місцевих бюджетів, спонсорів, волонтерів.

Які можемо зробити з цього висновки? Найперше – нам вдалося уникнути людських жертв. Дякуючи Богу і завдяки тому, що в рамках системи підготовки цивільного захисту торік на цій території ми проводили три комплексні навчання. Тож кожен житель мав пам’ятку, знав куди рухатися і що з собою брати. Це відіграло надзвичайно важливу позитивну роль в перші хвилини вибухів.

Разом з тим, ми, на жаль, змушені констатувати, що протягом тривалого часу в Україні була зруйнована ефективна система швидкого відновлення будівель, постраждалих внаслідок техногенних або природних катастроф. Чинні порядки надання допомоги вкрай забюрократизовані. І ми підрахували, що, наприклад, для реального ремонту будинку, враховуючи проходження коштів, всі «сита» міністерств та відомств, потрібно 3-4 місяці. На практиці ж ситуація зовсім інша: ще літали снаряди, а жителі Павлівки почали відновлювали свої будівлі.

Тож ми внесли пропозиції на розгляд Кабінету Міністрів, є відповідне доручення Прем’єр-міністра, і по лінії ДСНС будуть створені воєнізовані підрозділи, укомплектовані спеціалістами, які розміщуватимуться в різних частинах України і будуть орієнтовані на здійснення якісних відновлювальних робіт уже з перших хвилин виникнення надзвичайних ситуацій.

Ми тримаємо на контролі весь комплекс заходів, пов’язаних з подіями на 48-му Арсеналі. Людей наодинці з проблемами не залишимо. І, власне, на це спрямовані ті доручення, які стоять сьогодні перед органами місцевого самоврядування.

- Для Вінницького регіону міжнародна співпраця – процес далеко не формалізований. Більше того, останніми роками, поряд з реалізацією спільних проектів, наші іноземні партнери запрошували до себе на відпочинок та оздоровлення дітей загиблих учасників АТО. Чи має продовження така практика сьогодні?

- Користуючись нагодою, я хочу подякувати нашим друзям зі Сьвєнтокшиського воєводства Республіки Польща та Ліберецького краю Чеської Республіки за ту дружню допомогу, яку вони надають, приймаючи наших діточок на оздоровлення. В поточному році діти із сімей загиблих воїнів АТО теж мали змістовну програму відпочинку у Польщі. І за це нашим партнерам дуже велика подяка.

- Неодноразово, чи то під час публічних заходів, чи у спілкуванні з вінничанами, Ви наголошуєте: все тільки починається. Що вкладаєте у ці слова?

- Все пізнається в порівнянні. Я пригадую початок 2015 року: заблоковані казначейські рахунки, стрімка девальвація гривні, шок на споживчому ринку, мобілізація, відсутність будь-яких інвестицій. Все це здавалось жахливим сном. Але пройшло неповних чотири роки. Ми будуємо дороги, ремонтуємо дитячі майданчики, купуємо обладнання і вводимо в експлуатацію хірургічний корпус лікарні імені Пирогова. Ми почали реалізацію реформ в медичній та освітянській галузях. Місцеві бюджети зросли втричі. І це лише початок того великого шляху, який повинна пройти Україна, щоб бути модерновою, сучасною державою – державою для людей, державою, яка сповідує європейські демократичні цінності. Я глибоко переконаний в тому, що попереду в нас дуже багато яскравих і добрих справ.

На завершення розмови маєте нагоду привітати наших читачів з Днем незалежності України.

-  Дорогі вінничани, з Днем Незалежності! В нас є чим гордитися! Пам’ятаймо, що мети досягає той, хто її дуже прагне. Злагоди, достатку, мирного неба та Божого благословення усім нам!

« повернутися до списку новин