Тиврівська Районна Державна Адміністрація
Вінницька область, Тиврівський район
gov.ua Державні сайти України
  Пошук

Консультує прокуратура: Знахідка чи крадіжка?

Дата: 26.06.2019 16:24
Кількість переглядів: 147

У житті кожного нерідко трапляються випадки втрати особистого майна (мобільні телефони, гаманці, гроші, прикраси, інші особисті речі, тощо) у звичайних буденних ситуаціях, здебільшого зокрема під час відпочинку чи перебування в місцях масового скупчення людей, якими можуть бути стадіон, кінозал, дискотека, кафе, ринок, вокзал, транспорт і таке інше.

 

Втрачені речі не завжди повертаються особами, які їх знайшли, та замість повернення їх власнику, «привласнюється» для власного використання. Зловмисники, після їх виявлення часто заявляють про те, що вказані речі вони знайшли, тому в їх діях відсутній склад злочину – крадіжка. Проте, даний висновок є хибним.

Зокрема, частина перша статті 185 Кримінального кодексу України (крадіжка) КК встановлює кримінальну відповідальність за таємне викрадення чужого майна; вона охороняє право власності і забороняє вчиняти зазначені у ній дії. Ця норма містить обов’язкові ознаки складу злочину, які виокремлюють (ідентифікують) фактично вчинені дії як крадіжку й відрізняють її від діянь, що посягають на інші об’єкти кримінально-правової охорони, або від фактів, які зумовлюють виникнення інших (некримінальних) правовідносин.

Визначальною ознакою крадіжки є суб’єктивна сторона цього злочину, тобто психічне ставлення винної особи до вчинюваних нею дій. Така особа розуміє, що заволодіває чужим майном, усвідомлює, що воно належить конкретному власнику і що вона обертає його на свою користь протиправно шляхом таємного викрадення.

Зміст суб’єктивної сторони цього діяння розкривається через предмет і об’єктивну сторону цього злочину, зокрема через його зовнішні поведінкові ознаки – місце, час, спосіб та обставини скоєння злочину.

Предметом крадіжки завжди є будь-яке чуже майно чи майнові права на нього. Нерідко це майно може знаходитися на відкритій місцевості, у місцях загального користування чи перебувати в іншому доступному місці. Правовий режим такого майна не завжди означає, що воно є нічийним, таким, від якого власник відмовився чи втратив з ним зв’язок.

Про те, що майно, доступ до якого був неутруднений, має власника, що воно тимчасово з якихось причин опинилося поза увагою останнього, що власник фактично не втратив над ним контролю і завжди може його поновити, а також те, що особа, яка виявляє таке майно й заволодіває ним, фактично викрадає його, можуть свідчити такі обставини:

- індивідуальні відмінні ознаки предмета майна (тип, вид, найменування, особливості тощо), з вигляду яких винна особа в змозі визначити власника майна;

- конкретна характеристика місця перебування майна на момент його виявлення, яка дає можливість визначити (побачити, виявити) межі приватності місця знаходження майна;

- зазвичай нетривалий час, упродовж якого у винної особи визріває і реалізується намір заволодіти майном;

- причини появи майна на місці виявлення, умови та обставини його перебування там, з яких можна визначити ознаки належності майна конкретній особі та простежити її зв’язок з ним.

Про умисел на викрадення майна за аналізованих підстав може свідчити поведінка винної особи під час та після злочину. Навіть якщо ця особа до виявлення майна мала якийсь свій порядок дій, після його виявлення відмовляється від своїх планів, заволодіває майном і зникає з місця події.

Для прикладу, Верховним судом України зроблено висновок про наявність складу злочину в діях особи, яка побачивши у комп’ютерному клубі телефон, який там забув інший відвідувач привласнив його, оскільки він знав, що цей телефон належить іншій особі, яка може в будь-який час повернутись за ним.

Таким чином, поширення на виявлений телефон поняття «знахідка», визначення якого дається у статті 337 Цивільного кодексу України (далі – ЦК), є неприйнятним.

Крім того, діючи відповідно до чинного законодавства, особа, яка знайшла загублену річ, зобов'язана негайно повідомити про це особу, яка її загубила, або власника речі і повернути знайдену річ цій особі.

Особа, яка знайшла загублену річ у приміщенні або транспортному засобі, зобов'язана передати її особі, яка представляє володільця цього приміщення чи транспортного засобу.

Якщо особа, яка має право вимагати повернення загубленої речі, або місце її перебування невідомі, особа, яка знайшла загублену (забуту) річ, зобов'язана заявити про знахідку Національній поліції або органові місцевого самоврядування та передати її.

 

Прокурор Барського відділу 
Жмеринської місцевої прокуратури
юрист 1 класу В.Ю. Слободян

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень